МИХАЙЛО ЧАРТОРИЙСЬКИЙ — КНЯЗЬ, ЯКИЙ ОБРАВ КЛЕВАНЬ
Коли сьогодні говорять про Клевань, найчастіше згадують замок. Але за всім цим стоїть людина, яка понад п’ять століть тому зробила невелике волинське поселення своєю резиденцією. Йдеться про князя брацлавського старосту Михайла Чарторийського — одного з перших і найвідоміших представників роду Чарторийських на Волині.
Саме з його ім’ям пов’язана перша письмова згадка про Клевань у 1458 році. Тоді містечко вже існувало на високому березі річки Стубли, але саме за Чарторийських воно почало перетворюватися на важливий політичний та господарський центр Волині. У той час князь Свидригайло (великий князь литовський і руський) подарував ці землі Михайлу Чарторийському, який обіймав посаду маршалка двору. До слова, це була найвища придворна посада, яка відповідала за управління королівським двором, організацію офіційних церемоній та забезпечення безпеки монарха.
Цей чоловік походив із давнього литовсько-руського князівського роду, який виводив свій родовід від великого литовського князя Гедиміна. На відміну від багатьох магнатів свого часу, він був не лише землевласником, а й людиною, яка добре розуміла значення стратегічного розташування міст. Саме тому його увагу привернув Клевань — поселення на природно укріпленому мисі над річкою Стублою.
Історики вважають, що саме князь Михайло розпочав будівництво замку в Клевані у другій половині XV століття. Фортеця мала контролювати важливу переправу через Стублу та захищати навколишні землі від нападів. Завершував будівництво вже його син Федір Чарторийський, який значно укріпив замок і перетворив його на одну з найпотужніших твердинь Волині.
Про самого Михайла збереглося небагато особистих відомостей. Проте його справи говорять самі за себе. Він мислив не одним поколінням, а століттями вперед. Замок, який він заклав, став родовим гніздом Чарторийських майже на двісті років.
Сьогодні від колишньої величі замку залишилися руїни. Але кожен камінь старої фортеці нагадує про князя, який понад п’ятсот років тому вирішив: саме тут буде серце його володінь.
І поки стоять стіни Клеванського замку, доти живе пам’ять про Михайла Чарторийського — першого господаря Клеваня з великої князівської династії. Саме звідси почалася історія клеванської гілки роду, який згодом стане одним із найвпливовіших у Речі Посполитій.
Можна сказати, що Михайло Чарторийський був людиною епохи змін. Він жив у час, коли Волинь перебувала на перехресті культур, держав і релігій. Уміння втримати свої володіння, зміцнити їх та передати нащадкам було ознакою не лише сили, а й політичної мудрості. У сучасних європейських монархіях ця роль подібна до посади міністра двору або голови адміністрації монарха.
Цікаво, що будівництво родинного гнізда ледве було завершено, коли перші претензії подали Радзивілли, які жили в сусідній Олиці.
Суперечка між Чарторийськими та Радзивіллами виникла через те, що дар князя Свидригайла поширювався лише на землі навколо Клеванського монастиря, а не на землі в Городищі, де було збудовано замок.
Тривала суперечка між двома родинами закінчилася в 1555 році. Радзивілли відмовилися від своїх претензій на Клевань, але натомість отримали маєтки на річці Олика та значну компенсацію. Однак вирішення суперечки не поклало край суперництву між власниками сусідніх маєтків, і конкуренція, що виникла в результаті цього, лише позитивно вплинула на зовнішній вигляд та багатство обох резиденцій.
У часи свого розквіту замок Чарторийських у Клевані вважався втіленням родової пишноти. Однак зараз він далекий від колишньої слави та руйнується серед густої рослинності. Старі стіни, вкриті різноманітними графіті, зазнають руйнувань.
Проте так хочеться, щоб історія Клеванського замку на цьому не закінчилася… (Далі буде…)
#КлеваньМістечкоІЛюди #Клевань #ІсторіяКлеваня #КлеванськаБібліотека#Краєзнавство
Проєкт створено та реалізовано колективом Комунальний заклад “Публічна бібліотека” Клеванської селищної ради.
